Новий сезон заходів в рамках проєту ‘Ukrainian Studies Go Global’ відкриває онлайн-лекція кембриджського професора Рорі Фінніна
 
                                    Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту ініціював проєкт ‘Ukrainian Studies Go Global’, спрямований на об’єднання науковців з міжнародних академічних осередків, що досліджують Україну.
В рамках проєкту, впродовж жовтня та листопада відбудуться онлайн зустрічі, лекції та дискусії між українськими та іноземними дослідниками на тему українських студій у різних аспектах: література, історія, культура, політика пам’яті.
Першим заходом, який відкриває сезон українських студій, стане онлайн-лекція від кембриджського професора Рорі Фінніна на тему ‘Exploring Crimean Tatar History and Culture Through Literature and Solidarity’ для українських студентів.
В рамках онлайн-лекції професор Рорі Фіннін поділиться результатами свого дослідження, яке відображено у книзі “Кров інших: кримський злочин Сталіна і поетика солідарності,” опублікованій у березні 2022 року.
Лекцію модеруватиме Роман Назаренко, директор Інституту релігії та суспільства Українського католицького університету.
• Дата та час: 19 жовтня о 19:00.
• Мова заходу: англійська.
• Формат: онлайн, Zoom. (Для отримання посилання на Zoom просимо зареєструватися за цим посиланням: https://bit.ly/rori-finnin)
Онлайн-лекція організована за ініціативою Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту.
Академічний партнер заходу: Український католицький університет.
Партнери: Представництво «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні, ГО «Центр політичних студій та аналітики “Ейдос”», Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Національний офіс «Кримська платформа», Кафедра тюркології Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Про ‘Ukrainian Studies Go Global’:
Після розпаду СРСР західна академічна спільнота змінила напрямок своєї діяльності, перетворивши центри радянських студій на центри пост-радянських/славістичних студій. Але, на жаль, багато з цих інституцій продовжили дотримуватися росієцентричних поглядів, аналізуючи країни пост-радянського регіону через призму російської перспективи.
Початок війни в Україні у 2014 році, яка вилилася в повномасштабне вторгнення у 2022 році, ще раз підкреслив недоліки та недоречності такого підходу. Нині в багатьох славістичних академічних інституціях активно обговорюються питання щодо “внутрішньої деколонізації” та необхідності посилення українських студій. Розуміння України в сучасному світлі стає таким же важливим, як і забезпечення міжнародної безпеки.
 
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                         
                                        